БЕЗПЕКОВА ТРАЄКТОРІЯ В ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ: АНТИКОРУПЦІЙНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.17721/3041-1912.2025/4-5/10Ключові слова:
система державного управління, національна безпека, концепція зацікавлених сторін, анти- корупційна політика, інституційна спроможністьАнотація
В с т у п . Руйнування і соціальні трансформації актуалізують дослідження повоєнного відновлення не лише як гос-
подарського процесу, а й стратегічного елемента системи національної безпеки. Процес відбудови виходить за межі
фізичної реконструкції об'єктів і має відбуватися паралельно зі зміцненням інституційної спроможності органів дер-
жавної влади, створенням дієвих запобіжників проти внутрішніх загроз − корупції, яка в умовах критичного дефіциту
фінансових ресурсів і залежності від зовнішньої допомоги трансформується з кримінального правопорушення у пряму
загрозу державній стійкості й обороноздатності. З огляду на це ключову увагу в Україні необхідно зосередити на фо-
рмуванні прозорих умов відновлення, на принципах підзвітності, цифровізації та верховенства права.
М е т о д и . У роботі застосовано такі методи: порівняльного аналізу – для дослідження корупційних ризиків через
оцінювання міжнародними організаціями й антикорупційними державними інституціями; контент-аналізу – виокрем-
лено ключові "принципи Лугано"; системний підхід – проведено усебічний аналіз отриманих результатів, визначено
механізми державного управління, зокрема в умовах повоєнного відновлення країни; з допомогою методу аналогії вста-
новлено, що процес відновлення є соціальним трансформаційним процесом і торкається забезпечення стабільності
функціонування системи національної безпеки. Ураховано також метод суб'єкт-об'єктної взаємодії у межах системи
міжнародної безпеки для розвитку соціоекономічної екосистеми країни, зокрема в напрямі забезпечення антикорупцій-
ного аспекту відновлення, мінімізації корупційних ризиків запровадженням системи відбору з-поміж іноземних зацікав-
лених сторін.
Р е з у л ь т а т и . Виокремлено такі основні напрями повоєнного відновлення: реформування системи публічних за-
купівель, управління міжнародною допомогою, децентралізація, забезпечення моніторингу використання ресурсів.
Встановлено, що антикорупційну політику варто розглядати як структурний компонент системи національної без-
пеки України. Корупція як явище соціальне апріорі втілює потенційні ризики для економічної дестабілізації, соціальної
напруги, нівелювання міжнародної підтримки та довіри.
В и с н о в к и . Існує потреба модернізація підходу до інституціоналізації антикорупційних детермінант як склад-
ника системи забезпечення національної безпеки. Ефективність повоєнного відновлення залежить від прозорості, пі-
дзвітності, залучення всіх зацікавлених сторін. Через посилення інституційної стійкості й мінімізацію внутрішніх
корупційних загроз можливо забезпечити довгострокову стабільність держави та зберегти високий рівень довіри між-
народних партнерів
Посилання
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ознайомитися з політикою за посиланням https://security.bulletin.knu.ua/copyringht