ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЩОДО ШЛЯХІВ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Вступ. Територіальна цілісність, недоторканність кордонів держави та національні інтереси це одні з основних постулатів існування країни. Зміна міжнародно визнаних кордонів можлива лише за умови проведення національного референдуму або після підписання керівництвом країни відповідного міжнародно-правового акта, визнаного світовою спільнотою та найближчими сусідами, а також після оголошення його в офіційній пресі й вебсайтах, на майданчиках ООН, ЄС та інших міжнародних всесвітньо визнаних організацій. З початком повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 р. частина території України окупована російською федерацією, триває її насильницьке інтегрування в правове поле агресора. Ураховуючи це, відбувається невиконання чинних законів України, примусове введення законів та вимог на окупованій території іншої держави, привласнення та переоформлення власності тощо. У майбутньому зазначене потребуватиме вироблення рішень у частині оновлення, а також вироблення нових адаптованих до сучасних реалій організаційно-правових засад державної політики щодо підготовки реінтеграції тимчасово окупованих територій в українську сферу впливу та повернення населення до повноцінного життя в українському правовому, соціальному, економічному та інших полях.

Методи. Методами дослідження є сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання, серед яких: аналіз застосовувався для опрацювання наукових та нормативно-правових джерел; структурно-функціональний – для дослідження суб'єктів системи забезпечення гуманітарної безпеки та їх компетенції; індуктивний і дедуктивний – для аналізу й узагальнення інформації з тематики дослідження; прогнозування та синтезу – для формулювання висновків і рекомендацій за підсумками дослідження.

Результати. Автором здійснено огляд останніх наукових та аналітичних праць, присвячених проблематиці організаційно-правових засад державної політики України щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій. Відзначено питання, які становлять основну проблематику щодо забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій, та шляхи, які пропонуються для їх розв'язання. Далі, послідовно, на підставі аналізу законодавчих та нормативно-правових актів, якими регламентується діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виокремлено функції та повноваження, які, на нашу думку, спрямовані на вирішення проблемних питань під час реінтеграції тимчасово окупованих територій, а отже, і на забезпечення безпеки громадян України.

Висновки. Проведене дослідження дало змогу дійти таких висновків: аналіз праць вітчизняних науковців та аналітиків дав підстави виокремити основні напрями забезпечення державної політики з реінтеграції тимчасово окупованих територій і констатувати, що їм має приділятися більше уваги для забезпечення відновлення та подальшого прогресивного розвитку України. Аналіз законодавства засвідчив, що законодавчі акти не містять чітко сформульованих завдань стосовно формування та реалізації державної політики забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій. Проте проведений аналіз дав можливість зробити висновки, що тільки тісний взаємозв'язок виконавчої та законодавчої влад, системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, недержавних інституцій та громадян приведе до якісної реалізації державної політики щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій. Це, у свою чергу, дає змогу ідентифікувати їх як суб'єктів забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій, зважаючи на те, що їх повноваження у цій сфері мають безпосереднє відношення до її забезпечення. У процесі дослідження також відзначено, що залучення громадських структур до процесів вироблення державної політики є важливим аспектом підвищення ролі громадян та їх об'єднань у питаннях щодо забезпечення безпеки.